Методичні рекомендації щодо організації
освітнього простору Нової української школи

Особливістю Нової української школи є, поміж іншого, організація такого освітнього середовища, що сприятиме вільному розвитку творчої особистості дитини. ЗЦією метою змінюються просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання. У Новій українській школі зростає частка проектної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Відповідно урізноманітнюються варіанти організації навчального простору в класі. Крім класичних варіантів, використовуються новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які легко трансформувати для групової роботи. Планування і дизайн освітнього простору школи спрямовуються на розвиток дитини та мотивації її до навчання. Освітній простір Нової української школи не обмежується питаннями ергономіки. Організація освітнього простору навчального кабінету потребує широкого використання нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання, що здійснюється через такі осередки:

  • осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями;
  • змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошки/фліп-чарти/стенди тощо;
  • осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор;
  • осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт;
  • куточок живої природи;
  • осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м'яким покриттям;
  • дитяча класна бібліотечка;
  • осередок вчителя, оснащений столом, стільцем, комп'ютером, полицями/ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу тощо.

Враховуючи такі особливості освітнього середовища Нової української школи, рекомендуємо використовувати обладнання загального призначення (шкільні меблі), що виготовлене відповідно до чинних в Україні стандартів та відповідає таким вимогам:

Вимога Рекомендація
ергономічність
  • наявність у кожному класі комплектів меблів для учнів (парта/стіл + стілець) не менше двох ростових груп (жовте, червоне, зелене марковання)
  • наявність підставок для приладдя на стільниці;
  • заокруглені кути стільниць, спинок та сидінь
безпечність
  • зроблено з матеріалів, що дозволені чинним санітарним законодавством для використання у закладах освіти;
  • виріб відповідає санітарно-гігієнічним вимогам;
  • відсутність гострих кутів, сторонніх запахів;
  • матова поверхня стільниці;
  • стійкість конструкції;
  • наявність пристроїв для запобігання пошкодженню та забрудненню підлоги
форма та розміри
  • стільниця у формі трапеції, трикутника або іншій, що забезпечить швидку трансформацію для групової роботи;
  • столи і парти мають бути одномісними;
  • стільниця повинна мати виріз з боку, ближнього до учня;
  • відповідність розміру ростовій групі;
  • можливість компактно штабелювати меблі
міцність
  • гарантійний термін не менше 24 місяців;
  • вандалостійкість;
  • стійкість до миючих та дезінфекційних засобів, дозволених для використання
вага
  • не більше 4 кг для стільця та 10 кг – для стола або парти
колір
  • неяскраві світлі теплі відтінки жовтого, зеленого, голубого, бежевого кольорів
естетичність
  • привабливий вигляд
  • сучасний дизайн;
  • відповідність стилю загального облаштування приміщення


Освітній простір організовується таким чином, щоб учитель міг спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мали можливість безпечно переміщуватися і мати місце для зберігання особистих речей.

КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти "Нова українська школа"
на період до 2029 року

Проблема, яка потребує розв’язання

Проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992—2016 років, що є наслідком ряду таких факторів:

  • зменшення обсягів фінансування;
  • зниження рівня оплати праці вчителя;
  • незадовільне матеріально-технічне забезпечення шкіл;
  • бюрократизація системи управління освітою;
  • застарілі зміст освіти та методики викладання.

Проявами проблеми є:

  • збільшення частки молоді, яка здобуває освіту за кордоном;
  • тенденція до зниження показників України у міжнародних дослідженнях конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які впливають на економічний розвиток України.

Загальна середня освіта в Україні має такі основні ознаки:

  • наявність суттєвого сегмента високоякісної освіти, насамперед математичної та природничої (елітарна освіта);
  • домінування в системі освіти шкіл з невисокою якістю освітніх послуг;
  • суттєві територіальні відмінності в якості загальної середньої освіти (між сільськими та міськими школами, між окремими регіонами);
  • тенденція до погіршення якості освіти в цілому у державі;
  • недостатня мотивація до освіти значної частини молоді.

Отже, проведення докорінної реформи загальної середньої освіти сприятиме подоланню негативних тенденцій, забезпеченню соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності держави.

Досвід країн Східної Європи (Польщі, Чехії) свідчить про суттєвий вплив освітніх реформ на розвиток економіки та конкурентоспроможність освіти на міжнародному рівні.

Мета Концепції

Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти за такими напрямами:

  • ухвалення нових державних стандартів загальної середньої освіти, розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
  • запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці учня, вчителя і батьків;
  • підвищення мотивації вчителя шляхом підвищення рівня його оплати праці, надання академічної свободи та стимулювання до професійного зростання;
  • запровадження принципу дитиноцентризму (орієнтація на потреби учня);
  • удосконалення процесу виховання;
  • створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
  • децентралізація та ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи;
  • справедливий розподіл публічних коштів, що сприятиме рівному доступу усіх дітей до якісної освіти;
  • створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків;
  • створення необхідних умов для навчання учнів безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості, або забезпечення регулярного підвезення до шкіл.

Згідно з реформою загальної середньої освіти випускник нової української школи — це:

  • цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;
  • патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
  • інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя.

За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіють іншими уміннями.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Розв’язання проблеми передбачається здійснити шляхом проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти з урахуванням досвіду провідних країн світу, зокрема змісту загальної середньої освіти, педагогіки загальної середньої освіти, системи управління загальною середньою освітою, структури загальної середньої освіти, системи державного фінансування загальної середньої освіти, нормативно-правового забезпечення загальної середньої освіти.

Реформування змісту загальної середньої освіти передбачає розроблення принципово нових державних стандартів загальної середньої освіти, які повинні ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході до навчання, враховувати вікові особливості психофізичного розвитку учнів, передбачати здобуття ними умінь і навичок, необхідних для успішної самореалізації в професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.

Зазначені стандарти повинні також ґрунтуватися на Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу “Про основні компетентності для навчання протягом усього життя”.

Ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною в разі відмінності мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя.

Реформування педагогіки загальної середньої освіти передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками, що потребує ґрунтовної підготовки вчителів за новими методиками і технологіями навчання, зокрема інформаційно-комунікативними технологіями.

З метою створення умов для інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами необхідно розробити індивідуальні програми їх розвитку, що включатимуть корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і засоби для навчання таких дітей.

У рамках реформування системи управління загальною середньою освітою школа матиме право розробляти і впроваджувати власні освітні програми відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти, змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отриманням фінансової автономії.

Для досягнення мети Концепції необхідно забезпечити стимулювання вчителя до особистого і професійного зростання та надання йому академічної свободи, а також матеріальне стимулювання, зокрема шляхом підвищення розрядів у Єдиній тарифній сітці.

Реформування структури загальної середньої освіти передбачає перехід до 12-річної середньої школи із трирічною профільною школою академічного або професійного спрямування. Профільна школа академічного спрямування сприятиме забезпеченню поглибленого вивчення окремих шкільних предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів і продовженню їх навчання у вищих навчальних закладах, а професійного спрямування — здобуттю першої професії та можливості вступу до вищих навчальних закладів.

У рамках реформування системи державного фінансування загальної середньої освіти передбачається:

  • створення системи прозорого розподілу публічних коштів у новій українській школі (школи будуть зобов’язані оприлюднювати дані про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел);
  • покриття видатків на забезпечення педагогічної складової частини навчального процесу за рахунок освітньої субвенції;
  • удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах;
  • створення необхідних умов для навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості;
  • створення умов для розширення державно-громадського партнерства на засадах співфінансування і спільного управління школами;
  • запровадження принципу “гроші ходять за дитиною”, зокрема для підтримки дітей з особливими освітніми потребами, які можуть разом з іншими дітьми здобувати освіту у пристосованих для цього школах;
  • запровадження рівного доступу до бюджетного фінансування шкіл незалежно від форми власності.

Строки реалізації Концепції

Реалізація Концепції здійснюється протягом 2017—2029 років трьома етапами.

На першому етапі (2017—2018 роки) передбачається:

  • прийняти новий Закон України “Про освіту”;
  • розробити план дій з реформування системи загальної середньої освіти;
  • розробити, затвердити та запровадити (2018 рік) новий державний стандарт початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
  • доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі;
  • утворити 200—250 опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості;
  • підвищити кваліфікацію вчителів початкової школи;
  • підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок (окладів) у Єдиній тарифній сітці на два розряди;
  • запровадити навчання авторів підручників та підготовку експертів з метою підготовки підручників нового покоління;
  • створити національну електронну платформу для розміщення електронних курсів та підручників, розробити електронні підручники, курси дистанційного навчання за навчальними програмами, систему дистанційного навчання для підвищення кваліфікації вчителів;
  • спростити систему документообігу, оптимізувати звітність, запровадити електронні форми документів;
  • розробити новий Закон України “Про загальну середню освіту”;
  • створити систему освітньої статистики і аналітики;
  • взяти участь у міжнародному дослідженні якості середньої освіти PISA-2018;
  • розпочати роботу з формування системи забезпечення якості освіти;
  • забезпечити різноманітність форм здобуття початкової освіти.

На другому етапі (2019—2022 роки) передбачається:

  • розробити, затвердити (2019 рік) та запровадити (2022 рік) новий державний стандарт базової середньої освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
  • створити нову систему підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл;
  • провести інвентаризацію шкіл та закладів професійної освіти для створення мережі профільних шкіл;
  • забезпечити якісне вивчення іноземних мов у профільній школі відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”;
  • сформувати мережу опорних шкіл базового рівня;
  • розробити професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя;
  • створити мережу установ незалежної сертифікації вчителів;
  • створити регіональні органи з питань забезпечення якості освіти;
  • створити систему внутрішнього забезпечення якості освіти у школах (2022 рік);
  • створити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти.

На третьому етапі (2023—2029 роки) передбачається:

  • розробити, затвердити (2023 рік) та запровадити (2027—2029 роки) новий державний стандарт профільної освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості, що сприятиме створенню передумов для скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої освіти в середньому на 45 кредитів;
  • сформувати мережу профільних шкіл (2025 рік);
  • створити систему незалежного оцінювання випускників профільної школи професійного спрямування.

Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

  • поліпшенню якості загальної середньої освіти в цілому;
  • подоланню територіальних відмінностей у якості загальної середньої освіти;
  • забезпеченню престижності професійної освіти;
  • поліпшенню якості вищої освіти за рахунок якісної підготовки у школах і кращого конкурсного відбору абітурієнтів.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги.

wym-1517829296860

Кiлькiсть переглядiв: 152

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.